Акцент. Політика: Володимир Олійник про останні політичні події у Верховній Раді та за її лаштунками

Ведуча: Президент Віктор Ющенко дасть Верховній Раді стільки часу, скільки знадобиться для того, аби вона могла завершити роботу над всіма необхідними для проведення дострокових виборів документами. Про це повідомила у п’ятницю координатор парламентської більшості Раїса Богатирьова. Опозиція то покидає сесійну залу, то заходить до неї знову. І також опозиціонери стверджують, що вони мають 168 заяв від БЮТівців та Нашоукраїнців про вихід із фракції та вимагають від керівництва парламенту їх оприлюднити. У свою чергу, спікер Олександр Мороз каже, що документи ці доволі сумнівні, оскільки деякі з них без підпису, а деякі супроводжуються новими заявами про відкликання попередніх. Тим часом, під куполом парламенту набирає обертів корупційний скандал. Депутати з блоку Юлії Тимошенко звинувачують лідерів фракції БЮТ у підкупі. Про це, зокрема, заявляє бютовець Володимир Олійник. Зараз він у нашій студії і ми будемо говорити про все те, що відбувається у Верховній Раді та за її лаштунками більш детально. Я Вас вітаю Володимире Миколайовичу.

Олійник: І я Вас вітаю.

Ведуча: Ви кажете, що керівництво фракції отримувало гроші, які потім зникали не відомо куди. Скажіть будь-ласка, що це за гроші, за що і про які суми йдеться?

Олійник: Ви знаєте, я буду посилатися на джерела, тому що потрібно обов’язково це робити, коли такі факти засвідчуємо. Перше – це депутат, по-моєму, Зубик на «Свобода Слова» заявив про те, що він п’ять мільйонів заплатив, потім вийшов з нашої фракції. Цю інформацію розповсюджував і один із – на той час - лідерів блоку, достатньо поінформована особа – це Михайло Бродський, що 120 мільйонів БЮТ отримав в результаті виборчої компанії. Тобто 120 мільйонів доларів.

Ведуча: Ви маєте на увазі гроші за прохідні місця у списку?

Олійник: Так. Але ці гроші не були оприходувані. Ці гроші не звітувалися, не оподатковувалися. І тому той політичний проект, який був раніше, коли партія просила гроші на якусь агітаційну компанію, то нинішній політичний проект, коли за списками проходять, став настільки надприбутковим, що це вигідний бізнесовий проект. Можна робити вибори кожен рік. Тому в цьому відношенні ми повинні знати - куди гроші пішли. Бо ми засуджували громадян за те, що вони беруть гречку і голосують за того чи іншого кандидата (20 гривень на Черкащині платили), але ж ми так само повинні засудити і лідерів партії, які беруть 5 мільйонів за тих осіб, яких включають у список. У цьому відношенні – це підкуп. Друга форма підкупу, якщо ми, наприклад, засудили, бо я вважаю, що конституційна норма так тлумачить, що не можна переходити депутату із фракції до фракції, бо це змінює результати виборів, це незаконно і аморально. Але коли від нас пішли, ми сказали: «Зрадники». Коли до нас прийшов Вінський, ми сказали: «Патріот». І він отримав за це посаду заступника голови фракції, заступника голови партії і п’яте місце у списку. Скільки це коштує?

Ведуча: Це політичний підкуп?

Олійник: Це також може бути політичний підкуп. Тому в цьому відношенні ми повинні так само засуджувати ці вчинки і не проводити політику подвійних стандартів.

Ведуча: Ви не говорили про це з керівництвом блоку Юлії Тимошенко?

Олійник: Ви знаєте, зараз інколи запитують, чому я виступаю. Перш за все, мені байдуже, що робиться у Партії регіонів чи фракції соціалістів, комуністів. Це їхні проблеми. Але мені боляче, що робиться у нашій фракції і у нашій партії «Батьківщина». І коли я вичерпав внутрішньофракційну дискусію всю, внутріпартійну дискусію, бо я пробував її. Наприклад, другого квітня указ президента, я вже 4 квітня на фракції на закритому засіданні виступив, що він неконституційний, але його треба виконувати, бо я є юрист за фахом. У той же час є проблеми з виконанням. Це не сподобалось. Я виступав по окремим питанням кадровим, що не можемо ми голосувати за Яценюка. Я так вважаю чому? Тому, що він фахова людина, але є краща кандидатура Чалого на міністра закордонних справ. Я голосував проти цієї позиції у фракції. Це також дещо не подобається.

Ведуча: А ви не ставили запитань щодо грошей за прохідні місця у списку, куди вони поділися?

Олійник: Ви знаєте, не ставив це питання, бо коли я переконався, що у нас консервативна організація, бо ми ж вимагаємо від інших, щоб до нас відносилися, як до опозиції, щоб ми вибудовували демократичні засади. То, я запитав у Юлії Тимошенко під час останньої зустрічі: «А наявність у нас опозицій, тобто інших точок зору, хіба це не нормально?». Якщо ми є консервативною організацією, не даємо людям висловлювати точку зору, переслідуємо за їхні переконання, то хіба нам можна довірити владу, коли ми з такими ж принципами прийдемо і у владу? Ми повинні поважати і точку зору інших.

Ведуча: Пане Володимире, ми спілкувалися із вашим колегою по фракції Олексієм Даниловим, він казав, що принаймні третина членів фракції БЮТ платили гроші за прохідні місця у виборчому списку. Чи поділяєте Ви таку думку, чи, можливо, у вас є інші дані?

Олійник: Ви знаєте, кожен раз, коли я буду щось говорити, я повинен відразу ж знайти відповідь на інше Ваше запитання – джерело. Я, наприклад, такої інформації не маю. Ось джерело перше: Бродський заявляє. А він був близький до тієї кухні. І пам’ятаєте скандал, що Бродський пішов від нас, та не сам, а з грішми і т.д.? Всю ж тему треба прояснити. Тому в цьому відношенні нам потрібно обов’язково розібратися. Бо якщо ми будемо і надалі в подібний спосіб пропускати депутатів… Сьогодні тема відкритих списків найактуальніша. За радянських часів було таке поняття як пайок, коли в цей набір давали продукти, які людина хотіла брати, і частину продуктів, які не хотіла, бо вони були зіпсовані, або такі, які можна було вільно купити в магазині, консерви, скажімо. Так людина не мала вибору: або бери весь пайок, або нічого. Сьогодні нам так само пропонують: оце десятка, берете просто п’ятірку, десятку. Ну, святі люди. І дійсно достойні й публічні. А візьміть шістдесяту, п’ятдесяту позиції? Там від Бакая - бізнес-партнера, а там людина, за якою прокуратура ходить і шукає, як би добратися до неї. А є люди, які сьогодні продовжують рейдерські атаки, наприклад, на «Черкаси-газ», Губський проводив таку атаку. Я обговорив з Юлією Тимошенко всі ці теми.

Ведуча: І всі ці люди мають намір балотуватися знову?

Олійник: Та чому тільки мають? Губський є керівником партії, членом якої я є. Я ж не можу сьогодні миритися з тим, що людина, яка за моральними принципами не відповідає тим програмним засадам, в абсолютно недемократичний спосіб стала одним із керівників партії. Я не хочу, щоб поступово з блоку Юлії Тимошенко ми формували, та вже формуємо, по суті, блок Богдана Губського.

Ведуча: Недемократичним шляхом – це шляхом підкупу?

Олійник: Та ні. От як відбулося це призначення: засідає політрада… У Юлії Володимирівни дуже великий авторитет і це інколи відіграє погану роль, тому що, коли авторитет високий, його можна так використати, що погоджуються…. Заходить (Юлія Тимошенко – Ред.) і каже, що є пропозиція: Богдан Губський, Вінський, Немиря, - Ви не заперечуєте, щоб були заступниками голови партії? А їхня історія, якщо брати таку «кредитну» історію, така, що партія б не дала згоди. І коли я на відкритому засіданні з’їзду виступав і говорив про ці факти, третина аплодувала. Не мені, що я виступив, а погоджуючись, що з цими явищами не можна не боротися. Треба займати принципову позицію.

Ведуча: Пане Володимире, Ви сказали, що виборчі списки анульовані, але не по всім кандидатам. Отже, хто не анульований, хто залишився? У вас є така інформація?

Олійник: Ви знаєте, я буду так відповідати, як воно і є. 18 квітня ми почали писати ці списки. Ідеологія написання цих заяв була така – давайте напишемо, вони будуть у сейфі Юлії Тимошенко для того, щоб показати президенту…

Ведуча: Давайте уточнимо відразу – це заяви про вихід із фракції, так?

Олійник: Так, це заяви про вихід із фракції, які вже вчора оприлюднили і здали до апарату Верховної Ради. Так от, якби підіпремо президента, покажемо, що така позиція є, але щодо реалізації - розмови не було. Тобто, це буде другий етап.

Ведуча: Як шантаж?

Олійник: Ну, я Вам скажу, створити умови. Бо, коли мені кажуть, що це не правда, я відповідаю: послухайте, так я перший раз написав, а другий раз, коли вже поставили питання - давайте ще й на президента через декілька днів напишемо, - то я сказав, що цього не треба робити, бо ми так можемо написати і бабі Парасці.

Ведуча: З юридичної точки зору не правильно?

Олійник: Ні, я веду розмову про те, що така була ідеологія написання цих звернень. А тепер, коли писали, то я звернув увагу, що більшість писали не вказуючи адреси. Є такі, що й не підписували. Наприклад, написано «Фельдман» й ініціали, підпису немає. Є такі, які не зазначали число. А коли ми беремо закон про звернення громадян, (а заяви підпадають під цю категорію), то написано в ст. 5 вимоги до звернення і заяви, що повинні бути ПІБ, адреса, підпис, число. Якщо немає цих речей, то в межах 10 днів документ повинні повернути. А якщо немає підпису і адреси, то ст. 8 говорить, що це анонімне звернення і взагалі розгляду не підлягає. Що відбулося? Вчора заявили, що є звернення. А їх немає, бо вони юридично неправильно оформлені! Які наслідки? Ну, припустимо, здали, ніхто не додивився, прийняли рішення, позбавили депутатства. Громадянин звертається у суд і каже: «Знаєте що, а я, по-суті то, не позбавлений».

Ведуча: Отже, такі заяви легко можна оскаржити?

Олійник: Безумовно. В суді збирають всіх і кажуть: «А що ви розглядали?». Вони відповідають, що звернення. Він каже: «А дайте його сюди, а вимоги закону?». Документ не відповідає (вимогам – Ред.). Значить, звернення не було як такого. Головна ж інтрига в тому, що вчора говорили неправду. Свідомо чи ні, я стверджувати не можу, але говорили неправду. Звернень в тій кількості, належним чином оформлених, немає.

Ведуча: Зараз багато говорять про те, що у «Нашій Україні» дуже слабкі юристи. Чи так само слабкі юристи у БЮТ? Як вони могли пропустити такі заяви? Або це дійсно робилося свідомо?

Олійник: Я вам скажу відверто, коли 4 квітня я звертався до Юлії Тимошенко: «Скажіть будь-ласка, а хто здійснює юридичне забезпечення, юридичний супровід?». Це публічно, тобто, якщо сьогодні не підтвердять, то та кількість депутатів колись скажуть, що Олійник говорив правду. Тому що я юрист і не можу миритися с деякими речами. Якби я був хіміком, то я б і не знав. Вона (Юлія Тимошенко – Ред.) говорить, що це адміністрація президента оці заяви, це вивірено і т. д. Вона так послалася. Але в мене складається враження, що може бути два варіанти. Або свідоме введення в оману і тоді нова інтрига. Написали, але воно ж не те. Мало що там говорили, що зробили юридичні факти, а завжди ж можемо повернутися. І друге: я був здивований, що один із заступників не написав заяви – це Вінський. Чому? Тому, що завтра був би з’їзд, або до обіду був би з’їзд уже Соціалістичної партії, моментально. Там би не дали гратися. Тільки заяву поклади - і моментально був би з’їзд. І є такі, наприклад, у нас речі, що обнулили списки, але не всіх.

Ведуча: Хтось залишився? Хто?

Олійник: Так. Ну, мені говорять про прізвище…

Ведуча: Це відомі в партії люди?

Олійник: Ні, він син нашого відомого політика, батько його помер. Я навіть не хочу його називати, бо…

Ведуча: Його забули?

Олійник: Що таке «забули»? Напевно, це неправильний підхід. Мабуть, є мотивація. Але питання в принципі. Якщо всі - то всі. Я ж вів розмову про те, що анулювання списків – це не є юридично правильний акт, тому що ці вже люди там є кандидатами, вони мають вже свій статус і вони підуть завтра в суд і поновляться. І вже є такі факти, що через суд оскаржували рішення з’їзду і ЦВК.

Ведуча: Володимире Миколайовичу, скажіть будь-ласка, Ви другу заяву писали про вихід із фракції?

Олійник: Та хай Вас Бог милує! Я у фракції. Я законослухняна людина. Я йшов із цією фракцією, з програмою. Не з лінією фракції, яка, може, наприклад, берете програму, то там не написано, що блокуємо щитову, то для картинки. Щоб Ви знали і виборці щоб знали, що то була акція для картинки. Щоб картинка була. Нам кожен тиждень потрібна була картинка. Але вона шкодила інтересам держави. Я питав у всіх - навіщо це потрібно? Картинка потрібна. Це я вже знаю з тих розмов, навіщо ми це робили. Але ця картинка відштовхує Україну, тому що коли інвестор дивиться цю картину і далі побачить, що у нас існує народна самооборона, фронт національного порятунку, антикризова коаліція… Кажемо: «Дайте гроші». Вони: «Та ви що? Ми вам зараз їх принесемо». Тобто, ми погіршуємо інвестиційний клімат. Ми кажемо, що ми опікуємось громадянами. Так, ми опікуємося інтересами держави, що готові такі речі робити. Це неприпустимо, на мій погляд.

Ведуча: Багато ваших колег із БЮТ відмовляються писати заяви про вихід із фракції? Кажуть, що таких більше половини. І ще одне запитання. Керівництво блоку примушує вас це робити, скажімо, шляхом підкупу, залякати або ще якось?

Олійник: Ви чули, мабуть, з трибуни я не даремно сказав, що виступаю не від імені тих, хто кричить, а від тих, хто мовчить. Але вони до мене поприходили і кажуть: «Ну що ж це робиться?».

Ведуча: Чому вони мовчать?

Олійник: Я вам поясню. Ці закриті списки, як вони формуються? Якби вони формувалися на демократичних засадах в партіях, обговорювалися на районних конференціях, потім на обласних, потім з’їзд, кого 450-м, кого - першим, другим, третім, дискусія йшла. Щоб люди все це бачили. Цього немає. Розписується це керівництвом. На рівні Черкаської області, я вам гарантую, тема списків кандидатів в депутати не обговорювалась взагалі. Тобто, партія не знає. А коли вводять дві, три руки в списки, то всі ж депутати зорієнтовані не на членів партії, не на свій авторитет, не на спроможність доказати, що твоя позиція заслуговує, щоб ти й там представив партію, - а на те, щоб бути лояльним до керівництва. І тому є боязкість втратити сьогодні депутатство, навіть у достатньо мужніх людей, які готові з Януковичем посперечатися, сказати йому різкі слова. Але своєму керівництву - ні. Нам треба змінити систему виборів. Запровадити відкриті списки. Щоб прийшов громадянин і подивився, за кого віддає свій голос. Зараз же як він голосує? Блок Юлії Тимошенко, там інші пристойні люди, п’ять чоловік. Приходить цього разу і дивиться: хто? Губський. Він тоді скаже «так» або «ні».

Ведуча: Володимире Миколайовичу і знову все-таки я повторю Вам запитання, чи багато людей відмовляється зараз у БЮТ писати заяви про вихід із фракції і чи не застосовує керівництво із блоку якісь заходи щодо того, щоб змусити це зробити.

Олійник: Отакі речі, які я проголосив, повинні були бути предметом внутрішньопартійної розмови. Я ж член політради. Тобто, мене повинні викликати на політраду, на фракцію, на з’їзд і сказати, і спитати, про що і чому я так говорю. Бо це ж питання принципове. Або я компрометую блок, або, навпаки, я говорю речі, які потрібно розглянути.

Ведуча: Була якась реакція?

Олійник: Мене ніхто не викликав, хоча я з радістю туди піду. Просто, зважаючи на мій авторитет, на мою попередню біографію (вона достатньо серйозна) зайняли позицію блокування, мовчання. Не коментують. Але, я вибачаюсь, від цього негативні явища не стають позитивними. І тому сьогодні там багато депутатів чекають. Їм треба дати волю, щоб вони діяли так, як вважають за необхідне, а не так, як ними зараз керує керівництво партії.

Ведуча: Спілкуючись із Вашими колегами із БЮТ складається таке враження, що у цій фракції процвітає кріпацтво.

Олійник: Я не знаю, як в інших, але, напевно, там ситуація не краща, бо сама схема дозволяє так проводити політику, що ти залежиш від керівника, а не від виборців. І не маєш права цю лінію порушити, бо коли я її порушив, то мене з 30 місця - на 103. Я кажу: «Юлія Володимирівна, якщо ви мені не довіряєте (а це прохідна частина), то навіщо Ви мене включаєте? А якщо довіряєте, то чому з 30 на - 103?». Я все одно пройду за цим принципом. Але чи не є це попередженням? Вона скаже, що, може, вони переглянуть ці списки, трошки піднімуть. Тобто, мені вже треба проявити якусь лояльність. По відношенню до кого? До тих, хто порушує закон і принципи? Ніколи в житті. Мені треба просто продати душу свою, поміняти. Я це не сприймаю. Але є частина депутатів, яка вимушена залишатися у такій залежності.

Ведуча: Останнє запитання. Як Ви вважаєте, чи набереться 151 правильно написана з усіх юридичних сторін заява для того, щоб президент міг видати указ про розпуск Верховної Ради?

Олійник: Ви знаєте, у мене є сумніви. Чому? Бо коли з`явилася така заява - це нова заява. Треба підписи було використати не 18 квітня, коли збиралися в такій ще атмосфері, то була одна лінія до дострокових виборів, президентські укази посилалися на 90 ст. (Конституції – Ред.), а сьогодні інша - скласти повноваження. То якби вони свіжими були, вчорашнім днем написані, я б сказав: «Так, це нормальна позиція». Якщо їх зараз повернуть, а така вимога закону, то потрібно буде написати. Але якщо напишуть, то позбавлять себе депутатства мінімум на п’ять місяців. Але є там такі депутати, які бояться позбавити себе статусу на один день, бо до них є претензії з боку прокуратури. І тому в цьому відношенні я думаю, якщо буде створена оця ситуація, що таки оформіть по закону і далі достатньо, що вільна. А побачать, що ті, кого обнулили, таки ж заходять до парламенту… Бо так же не може бути, що в БЮТі є дві частини: першої свіжості 129 і ті негідники. Та ні – це БЮТ. І там не менш достойні люди, які стояли з нами на площах. Це тут з’явилися ті, які стояли з іншої сторони. Ми – «Україна за Кучму», а вони – «Україна з Кучмою». Ми – «Повстань, Україно!», а вони – «Заткнись, Україно!», стояли на цих позиціях. А сьогодні зійшлися в одному блоці.

Ведуча: У нас не залишається майже ефірного часу. Вашу позицію я зрозуміла, що навряд чи набереться 151 законодавчо, юридично правильно оформлена заява.

Олійник: Я Вам скажу, що у вільному режимі - навряд чи. Але як воно буде - побачимо. Тому що зараз приймаються всі можливі і не можливі варіанти, щоб «дожати». І тому так розсердилися, бо це ніби сокровенна таємниця: відкрити, що виявляється, заяви-то не здані, бо те, що здали, абсолютно не є заявами. То папірці, як завгодно. Заява – це той документ, який написаний відповідно до вимог чинного законодавства.

Ведуча: Ну що ж, дійсно, як воно буде, ми побачимо згодом. Я Вам дякую за участь у нашій програмі.